УКРАЇНСЬКА АФОРИСТИКА

Виховуючи свою дитину, ти виховуєш себе

* Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо.

* Нікчемність – рідна сестра підлості.

* Розніжені й розбещені індивідууми формуються тоді, коли в їхньому житті домінує єдина радість – радість споживання.

* Справжня любов народжується тільки в серці, що пережило турботи про долю іншої людини.

* Той, хто не знає меж своїм бажанням, ніколи не стане гарним громадянином.

* Дитина – дзеркало родини; як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота матері і батька.

* Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.

* Любов – це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість.

* Совість – це емоційний страж переконань.

* Роки дитинства – це насамперед виховання серця.

* Людина лише тоді по-справжньому дорожить життям, коли в неї є щось несумірно дорожче за власне життя.

* Там, де є суворість і вимогливість жінки, дівчини, юнак стає справжнім чоловіком.

* Той, хто по-справжньому любить Батьківщину, – з усякого погляду справжня людина.

* Людина така, яке її уявлення про щастя.

* Егоїзм – першопричина раку душі.

* Для того щоб виховати справжніх чоловіків, потрібно виховувати справжніх жінок.

* Там, де в жінок не розвинуте почуття честі й гідності, процвітає моральне невігластво чоловіків.

* Якщо люди говорять погане про твоїх дітей – вони говорять погане про тебе.

* Багато лих мають своїми коренями саме те, що людину з дитинства не вчать керувати своїми бажаннями.

* Музика – це мова почуттів.

* Любов шляхетна тільки тоді, коли вона сором’язлива.

* Закоханий у себе не може бути здатний на справжню любов.

* Перш ніж полюбити в дівчині жінку, полюби в ній людину.

* Людина звелася над світом усього живого насамперед тому, що горе інших стало її особистим горем.

* Сім’я – це джерело, водами якого живиться повновода річка нашої держави.

*****

Витяг з нормативно-правових актів України щодо відповідальності батьків за невиконання обов’язків по вихованню дитини

Закон України «Про охорону дитинства»

Стаття 12. Права, обов’язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини

Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків щодо виховання дітей, захищає права сім’ї, сприяє розвитку мережі дитячих закладів.

Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов’язку утримувати дітей.

Порядок і розміри відшкодування витрат на перебування дитини в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, школі-інтернаті, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї, іншому закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються законодавством України.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов’язків відповідно до закону.

У разі відмови від надання дитині необхідної медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров’ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно з законом. Медичні працівники у разі критичного стану здоров’я дитини, який потребує термінового медичного втручання, зобов’язані попередити батьків або осіб, які їх замінюють, про відповідальність за залишення дитини в небезпеці.

Чільне місце у вихованні дитини завжди відводилося сім’ї, а тому співпраця з батьками мала кілька стратегічних напрямків:

Психолого-педагогічна просвіта батьків (на засіданнях батьківського всеобучу адміністрація школи, вчителі, шкільний психолог, представники правоохоронних органів, лікарі спрямовують батьків на необхідність створення оптимальних умов для збереження життя і здоров’я дітей, формування гуманних стосунків з дітьми , попередження насильства в сім'ї, організовуються зустрічі для батьків з представниками соціальних служб для молоді, лікарем-наркологом, представниками центру соціальної та духовної реабілітації “Отчий дом”,проводяться загальношкільні батьківські конференція в театрі ім.. Садовського з переглядом вистави , де піднімаються питання відношень , взаєморозуміння батьків та дітей, ранньої агресії серед дітей та підлітків; проводяться конференції для татусів , де піднімаються питання про те, як впливають відносини в сім’ї на фізичне та психічне здоров’я дитини.
Організація діяльності батьківського комітету школи.
Участь представників батьківської громади в діяльності ради школи, ради профілактики правопорушень, що сприяє підвищенню авторитету батьків серед учнів та педагогів школи;
Індивідуальна робота з батьками учнів, які потребують посиленої педагогічної уваги через такі засоби впливу як рада профілактики правопорушень, педагогічний консиліум, індивідуальна бесіда з представниками адміністрації, індивідуальна бесіда та корекційна діяльність психолога. Проведення фестивалю сімейної творчості, де приймають участь талановиті батьки та діти.

Система виховної роботи школи складається на основі взаємодії школи, батьків і вчителів.

Початок навчання в школі-це складний момент в житті дитини. Це пов`язано з новим типом стосунків з оточенням (дорослими та ровесниками), новим видом діяльності (навчанням),появою нових обов`язків та зміною в режимі. Процес адаптації дитини до навчання в школі залежить від багатьох факторів. Це і загальна готовність дитини до навчання в школі, і стан ії здоров`я, і наявність у дорослих,що працюють з дитиною,знань про психологічні особливості дітей даного віку, та прояви шкільного неблагополуччя.

Потреби в Інтернеті дітей різних вікових груп

Дитині до 7 років цікаво й необхідно грати, особливо – у розвиваючі та сюжетно-рольові ігри. Яким би іграм не надавала перевагу дитина – віртуальним, чи іграм з батьками та іншими дітьми, – все буде корисно для його розвитку, зрозуміло, якщо дотримувати часових обмежень. Інакше віртуальні ігри можуть швидко стати для дитини сенсом життя, а реального спілкування вона буде уникати. Відводьте на віртуальні ігри півгодини в день, а на ігри з однолітками – 3-4 години.
З 7 до 11 років, діти як і раніше люблять грати та прагнуть використовувати Інтернет саме як майданчик для ігор. Але в цьому віці в дітей прокидається так зване соціальне «Я». Дітям важливо зайняти значуще місце в житті свого маленького світу: класу, школи, дружити з однолітками. Тут їй буде потрібна реальна допомога та просто увага батьків. Перші невдалі спроби дружби в початковій школі можуть травмувати дитину. В цьому випадку батьки зможуть дати йому практичні поради щодо встановлення контакту з однолітками, разом беручи участь у віртуальному спілкуванні в мережі. Зрозуміло, у всьому необхідно дотримуватись міри, і тоді Інтернет стане дитині помічником у подоланні бар’єрів спілкування, партнером по розвиваючим іграм, учителем у вивченні іноземних мов, джерелом необхідної інформації для уроків і просто – музики, картинок та фотографій, мультфільмів і позитивних емоцій.
Дитина в 11-14 років – це підліток. І найголовнішою, провідною його діяльністю є спілкування з однолітками. Тут Інтернет може стати просто незамінним помічником. Але, знов таки, все добре в міру! Інтерактивне спілкування потрібно обов’язково поєднувати з реальним. Після 11 років у підлітків починає активно пробуджуватись інтерес до питань дорослого життя, психології статей та всього, що з цим пов’язане. Важливо, щоб відповіді на свої питання підліток знаходив в першу чергу у батьків, а не на сумнівних сайтах. Крім того, у цьому віці в дітей з’являються кумири: співаки, спортсмени та артисти, про яких їм хочеться довідатися все. В цьому випадку Інтернет – кращий помічник та інформатор. Але батькам потрібно бути пильними, адже зірок часто супроводжує скандальна інформація.
Дитина старше 14 років – уже досить доросла людина, яка вважає, що сама краще знає, як їй потрібно поводитися, яку музику слухати, що читати, з ким спілкуватися. Цікавтеся всім тим, чим цікавиться ваша дитина, намагайтеся розібратися в колі його інтересів і спілкуйтеся з ним про них, навіть якщо це «не Ваша тема». Починаючи з цього віку з дитиною можна говорити і про вибір майбутньої професії. А в Інтернеті можна знайти безліч інформації, що допоможе дитині визначитися, а Вам – контролювати та, якщо буде потреба, коректувати вибір дитини, знаходячи більш повну інформацію про переваги й про недоліки різних професій.

Інтернет-ризики для дітей

“Дорослий” контент: еротика, азартні ігри, реклама тютюну та алкоголю.
Незаконний контент: порнографія.
Он-лайн насильство: заклики до асоціальної поведінки, жорстокості, насильства, суїцидальної поведінки, сексуальної експлуатації тощо.
Розголошення приватної інформації, яка може бути використана проти дітей та їхніх родин.
Контент, що може задати фінансових збитків – короткі номери й платні сервіси, що тарифікуються окремо, різного роду лотереї, тощо.
Інтернет-залежність.

Комп’ютер перестав бути просто засобом для зберігання й передачі надвеликих обсягів інформації, він перетворився на сферу життя величезної кількості людей. Комп’ютер полегшує наше існування, допомагає знайти необхідну інформацію, не виходячи навіть за межі власної кімнати. Але, як і кожне явище, кожна річ – це єдність протилежностей, тому його вплив на людину має як позитивні, так і негативні наслідки:

положення сидячи протягом тривалого часу;
електромагнітне випромінювання;
перевантаження суглобів кистей рук;
підвищене навантаження на зір;
стрес у разі втрати інформації;
порушення мовлення;
імпульсивність;
ситуативність поведінки;
відсутність ініціативи;
несамостійність;
стереотипність мислення;
слабка орієнтованість на майбутнє.

Для ефективної роботи з дітьми хочеться запропонувати кілька порад, що стануть вам у пригоді:

обмежувати час гри: для дітей 13-17 років – до 30 хв., після чого треба змінити вид діяльності;
установити закон відстані (30-40 см) при обов’язковому застосуванні захисного фільтра для зниження дії високочастотних коливань; також послабити шкідливу дію комп’ютера допоможуть кімнатні рослини;
установити часовий закон: не грати перед сном, після їжі й поки не виконані уроки;
контролювати зміст ігор, не допускаючи сюжетів насилля, жорстокості, з елементами культових ритуальних обрядів та образами нечисті;
не дозволяти відвідувати відеозали, де дитина без вашого контролю, найімовірніше, входитиме в світ агресії;
більше спілкуватися з дитиною, щоб комп’ютер був витіснений повноцінним та змістовним спілкуванням із вами.

ДО ПРЕДМЕТНОГО НАВЧАННЯ

Адаптація — це процес пристосування індивіда до вимог нового середовища, умов життя та діяльності. Її результат — пристосованість як особистісна якість, що виступає показником життєвої компетентності індивіда.

Адаптація дитини до навчання в середній ланці школи відбувається не одразу. Це довготривалий процес, пов’язаний зі значним навантаженням усіх систем організму.

Особливе значення для успішної адаптації на початковому етапі навчання має сформованість таких загальнонавчальних умінь:

• обдумано читати художні, науково-популярні й публіцистичні тексти, виділяти в них головну думку; переказувати текст; віднаходити інформацію в навчальній літературі, словниках і довідниках (у тому числі з використанням комп’ютера);

• виконувати роботу за нескладним алгоритмом; індивідуально і з усім класом ставити нове завдання; установлювати послідовність дій щодо його вирішення; доводити розпочату справу до кінця;

• описувати об’єкт спостереження; проводити класифікацію окремих об’єктів за спільною ознакою; порівнювати об’єкти для того, щоб знайти їх спільні й специфічні якості; висловлювати судження за результатами порівняння;

• бачити межу між відомим і невідомим; зіставляти результати власної діяльності зі зразком; знаходити й усувати помилки в навчальній праці; виробляти критерії для оцінки навчальної роботи; оцінювати свої дії й дії інших учнів за заданими критеріями; звертатися до дорослого із запитом про недостатню інформацію або з проханням дати консультацію, як усунути навчальні труднощі, визначені самою дитиною; і головне — виявляти схильність до того, щоб віднаходити способи й засоби вирішення завдань, яких не вистачає, а не отримувати їх у готовому вигляді;

• вступати в навчальне спілкування; брати участь в обговореннях; організовувати свою роботу в невеликих групах; володіти прийомами й навичками навчального співробітництва (уміння регулювати конфлікти, розуміти точку зору іншої людини, об’єктивно оцінювати роботу ровесників та ін.)

Пам’ятка для батьків п’ятикласників

1.Спілкуйтеся зі своєю дитиною, цікавтеся її життям, розповідайте їй про своє шкільне життя. Діліться власними переживаннями, це допоможе досягти взаєморозуміння.

2.Спостерігайте за сином чи донькою. Ви, як ніхто інший, знаєте свою дитину. І саме Вам її «йорзання» на стільці чи закушена губа можуть багато про що розповісти і без слів.

3.Дбайте про зовнішній вигляд дитини, її чистоту, охайність. Пам’ятайте, що для підлітків зовнішність є дуже важливою.

4.Створюйте сприятливі умови для навчання дитини і повсякчас поліпшуйте їх. Учні основної школи часто звертаються до додаткових джерел інформації, виконуючи домашнє завдання. У наш час є багато пізнавальної, енциклопедичної, навчальної літератури, дисків. Придбавши потрібне, Ви полегшите дитині навчання.

5. Цікавтеся життям дитини у школі. Регулярно спілкуйтеся з класним керівником, особливо на початку навчального року.

6. Не гарячкуйте під час розв’язання конфліктних ситуацій! Вислухайте думку всіх учасників конфлікту. Будьте послідовними, думайте про наслідки. Попереду у дитини ще не один рік навчання.

7. Не карайте дитину за низькі оцінки. Пам’ятайте, що зниження успішності під час переходу до основної школи – явище природне, очікуване. Ліпше допоможіть дитині! Не варто наголошувати при цьому, що Вам ніхто не допомагав, Ви самі з усім управлялись.

8. Контролюйте навчання, відпочинок, дозвілля своїх дітей. Регулярно перевіряйте роботу в зошитах та записи у щоденнику. Важливо, щоб усі домашні завдання були виконаними, проте ще важливіше не допустити перевтоми дитини.

9. Співпрацюйте з класним керівником, допомагайте за потреби, адже він нещодавно познайомився з дітьми: всього одразу не охопиш.

Ці діти адаптувалися до школи протягом перших двох місяців навчання,швидко влилися в колектив,освоїлися в школі,набули друзів в класі,у них майже завжди гарний настрій,вони доброзичливі,сумлінно і без напруги виконують всі вимоги вчителя.

Это текст. Нажмите, чтобы отредактировать и добавить что-нибудь интересное.